Лицарські герби

19.02.2017

Лицарські герби

Спочатку у знатних людей, що живуть в Західній Європі, не було гербів. Вирушаючи у військових похід, вони малювали на щитах яке-небудь зображення, щоб відрізнити своїх від чужих. Але незабаром стало прийнято відображати на щитах кількість виграних битв і переможених ворогів. Тобто зображення поступово придбали символічний характер, і їх вже не міняли. Поступово такі зображення і трансформувалися в лицарські герби. Сталося це в кінці XI століття. А в XII столітті ця символіка надійно зайняли своє місце серед інших значущих символів.

Глянувши тільки один раз на малюнок, зображений на щиті, будь-яка людина міг скласти уявлення про його власника. При цьому стали строго стежити за тим, щоб випадково не виявилося 2-х абсолютно однакових малюнків. А для цього розробили спеціальні правила. Вони жорстко регламентували, що означає те або інше зображення, і кому воно може належати.

Лицарські герби

Лицарські герби на щитах

Всі ці віяння почали поширюватися з Франції. Тому знаки та емблеми називали французькою мовою. Не змусила себе чекати і спеціальна наука, яку назвали геральдикою. Втілювали її в життя герольди. Це були фахівці високого класу. Вони досконало знали всі правила, традиції і виступали розпорядниками на лицарських турнірах.

Іноді вони брали на себе обов’язки та третейських суддів. Діялося це в тих випадках, коли між лицарями виникали суперечки з-за якогось знака або символу. Герольд втручався в суперечку і вирішував його у відповідності з загальноприйнятими правилами і нормами. Але при цьому він повинен був володіти неабиякими знаннями, щоб грамотно і переконливо довести опонентам правильність свого рішення.

Перший час на щити наносили дуже прості символи. Ті, хто брав участь у хрестових походах, малювали великі білі хрести. Якщо людина проявляла надмірну сміливість на полях битв, то він, при загальному схваленні, малював лева. А от влада і могутність уособлював орел.

Як видно, подібних символів мало, а мати їх хотіли багато. Тому стали придумувати хрести самої різної форми. Те ж саме стосується львів. Їх зображували в різних позах. Лев біжить, стоїть на задніх лапах, лежачий, ричить і навіть сплячий. На щитах також малювали квіти, якісь рослини, побутові предмети.

Лицарські герби передавалися у спадок від батька до сина, а у більш рідкісних випадках скаржилися королем або великих феодалом. У успадковане від батька зображення син міг додати якийсь свій знак. Тому з часом малюнок ставав все більш складним, а герольди при цьому стежили, щоб зміни не були самовільними, а відповідали правилам геральдики.

В основі будь-якого герба перебував щит. Це було «поле», яке поділялося на частини. Почесною була права частина. Саме на ній зображувалися найголовніші знаки. Ліва була менш почесною. На ній могли зобразити ті ж самі знаки, але в більш вузькому, а іноді і більш дрібному вигляді.

Кольори використовувалися звичайні — 7 кольорів веселки. При цьому намагалися чергувати світлі тони з темними. Така контрастність сприяла більш хорошому зоровому сприйняттю. Зі щитів символи поступово перекочували на одяг. Потім їх стали малювати на кінських попонах, сідлах, прапорах і вимпелах. Васали наносили на одяг герб свого пана.

До кінця XII століття всі лицарі обзавелися своєю символікою. Вона були і королів, і у дрібного дворянства. Потім мода торкнулася служителів церкви, купців, ремісників і селян. Тобто кожна сім’я, незалежно від походження, могла придумати собі символіку, узгодити її з герольдом і користуватися на правах власності.

Лицарські герби не залишили байдужими і жінок. Багато знатны дами наносили на одяг символи відразу і чоловіка, і батька. Це підкреслювало їх статус і шляхетне походження. Зазвичай справа перебували символи чоловіка, а зліва розташовувалися символи батька.

Одяг, розшитий фамільними гербами, одягали лише в особливих урочистих випадків. Це лицарські турніри, королівський прийом, якусь важливу сімейну подію. Ті лицарі, які складалися в свиті більш знатних сеньйорів, одягали плащі під колір гербового поля цих осіб.

Таким чином, геральдика мала дуже важливе значення у світському житті. Це були певні правила, порушувати які не допускалося. Сама гербова символіка характеризувала не конкретної людини, а всю його родовід. Тому робити ганебні вчинки було неприпустимо. Так як в цьому випадку падало пляма ганьби на весь рід — на всіх предків і майбутніх нащадків .

Короткий опис статті: сімейний герб малюнок Лицарські герби являли собою набір символів. Вони передавалися у спадок від батька до сина. лицарські герби, герольд, геральдика, щит

Джерело: Лицарські герби

Також ви можете прочитати